Тут стільки говорилося про Голод - а що робити, якщо нижня вагітна? Це ж біля року (з урахуванням післяпологового періоду) переви.
На інших форумах в обговореннях цього питанння здебільшого сходяться на думці, що на цей час сесії треба припинити. Основні аргументи два: фізіологічний (не нашкодити дитині і майбутній мамі) і психологічний.
Переважає точка зору (і я її поділяю), що дитина вже на ранніх стадіях після зачаття формується на основі як фізичного так і психологічного стану матері. Мати повинна перебувати в спокійній обстановці, не ставати свідком нічого жорстокого, неприємного тощо. І тим більше, сама не піддаватися ніяким хвилюванням, особливо неприємним. Навряд чи біль під час сесії об'єктивно можна зарахувати до приємних речей. Але ж як Голод? І всі ті наслідки, які він за собою тягне? Неадекватність, роздратованість, депресія, врешті-решт?
Що ви думаєте про це?
Чи дійсно варта припинити сесії і "пережити" цей період заради дитини, чи може, саме заради неї, інколи доцільно собі робити віддушини - в рамках розумного, звісно.
І де ці рамки? Що можна, а що категорично заборонено?
Окремо буду вдячна за відгуки професійних медиків та вже досвідчених батьків. (Я сама - мама двох дітей, але це було ще до Теми. А от тепер чекаю третьої...)
На інших форумах в обговореннях цього питанння здебільшого сходяться на думці, що на цей час сесії треба припинити. Основні аргументи два: фізіологічний (не нашкодити дитині і майбутній мамі) і психологічний.
Переважає точка зору (і я її поділяю), що дитина вже на ранніх стадіях після зачаття формується на основі як фізичного так і психологічного стану матері. Мати повинна перебувати в спокійній обстановці, не ставати свідком нічого жорстокого, неприємного тощо. І тим більше, сама не піддаватися ніяким хвилюванням, особливо неприємним. Навряд чи біль під час сесії об'єктивно можна зарахувати до приємних речей. Але ж як Голод? І всі ті наслідки, які він за собою тягне? Неадекватність, роздратованість, депресія, врешті-решт?
Що ви думаєте про це?
Чи дійсно варта припинити сесії і "пережити" цей період заради дитини, чи може, саме заради неї, інколи доцільно собі робити віддушини - в рамках розумного, звісно.
І де ці рамки? Що можна, а що категорично заборонено?
Окремо буду вдячна за відгуки професійних медиків та вже досвідчених батьків. (Я сама - мама двох дітей, але це було ще до Теми. А от тепер чекаю третьої...)
Комментарий